«ІДУ З ДИТИНСТВА ДО ТАРАСА»

Урочиста лінійка

Учен

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни́ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Учен___.

Він є символом нації, українським Мойсеєм, нашим минулим, сьогоденням і майбутнім. Його вірші відомі на всіх континентах. Він завжди перебуває в Україні, а Україні перебуває в нім. Т.Г.Шевченко – найславетніша постать в нашій історії. Постать велична і багато в чім суперечлива. Суперечлива у своїх поглядах, вчинках  у своїм житті.  Так, з чимось ми можемо погоджуватися, чогось не розуміємо, але ніхто, погодьтеся, не зважиться заперечувати те, що все, що робив  Кобзар, робив він задля України.  Кожний його вірш наповнений болем, стражданням, мукою,  але водночас любов’ю до свого знедоленого народу, до свого краю. І ось незабаром відзначатимемо 200 - річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. Ми також хочемо внести свою невеличку часточку на вшанування  цієї знаменної дати.